Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами у своєму Листі від 06.05.2015 року № 16102/7/99-99-15-02-02-17 надала методичну рекомендацію щодо проведення камеральних перевірок декларацій з податку на прибуток підприємств у 2015 та 2016 роках.

Пунктом 3 розділу II Прикінцевих положень Закону № 71-VIII (Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи») встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Водночас зазначене обмеження з 1 січня 2015 року не поширюється, зокрема, на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари.

Пункт 3 розділу II Прикінцевих положень Закону № 71-VIII містить нормативні приписи, які мають проміжний, тимчасовий характер та розраховані на певний період, а отже, не вносять змін в законодавство, а лише встановлюють правовий режим правовідносин на певний період.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 3 розділу II Прикінцевих положень Закону № 71-VIII встановлюється обмеження щодо проведення всіх видів перевірок контролюючими органами суб'єктів господарювання у 2015 та 2016 роках з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, у тому числі камеральних перевірок декларацій з податку на прибуток таких суб'єктів господарювання.