Державна фіскальна служба України у Листі від 28.10.2015 року № 22837/6/99-99-19-03-02-15 розглянула питання щодо оподаткування операцій з постачання вживаних транспортних засобів

Відповідно до пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у разі, якщо платник податку провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що придбані в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.

У випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання однорідних вживаних товарів, придбаних у фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому цим розділом.

Отже, Кодекс відокремлює операції з постачання вживаних товарів за договорами комісії та з постачання однорідних вживаних товарів за договорами купівлі-продажу.

Вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новим транспортним засобом, зокрема новим наземним транспортним засобом, вважається той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів.

Отже, легковий автомобіль буде вважатися вживаним товаром, якщо він:

• або був у користуванні не менше року,
• або реєструється в Україні відповідно до законодавства не вперше та при цьому має загальний наземний пробіг більше 6000 кілометрів.

Як висновок - легковий автомобіль, який був у користуванні менше року, але реєструється в Україні відповідно до законодавства не вперше та при цьому має загальний наземний пробіг більше 6000 кілометрів, вважається вживаним товаром.

Однорідними вживаними товарами відповідно до підпункту 14.1.131 пункту 14.1 статті 14 Кодексу вважаються товари, що не є ідентичними, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, у результаті чого виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення товарів однорідними (подібними) враховуються такі ознаки: якість та ділова репутація на ринку; наявність торговельної марки; країна виробництва (походження); виробник; рік виробництва; новий чи вживаний; термін придатності.

Отже, при визначенні, чи є два легкових автомобілі однорідними в розумінні норм Кодексу, слід враховувати ознаки однорідності, визначені підпунктом 14.1.131 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Так, два легкових автомобілі однієї торгової марки, однієї моделі, але виготовлені у різних роках не будуть вважатися однорідними товарами відповідно до підпункту 14.1.131 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

При визначенні бази оподаткування відповідно до пункту 189.3 статті 189 Кодексу слід також враховувати, у кого придбавається товар для подальшого його продажу.

Так, якщо здійснюється операція з реалізації вживаного товару (вживаного легкового автомобіля), який попередньо був придбаний в осіб, не зареєстрованих як платники податку (незалежно - у фізичних чи юридичних осіб), базою оподаткування ПДВ відповідно до пункту 189.3 статті 189 Кодексу буде комісійна винагорода.

При постачанні вживаного товару (вживаного легкового автомобіля), попередньо придбаного у зареєстрованої платником податку особи (як у фізичної, так і юридичної особи), база оподаткування ПДВ буде визначатись відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу.

При реалізації однорідних вживаних товарів, які попередньо були придбані у фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, база оподаткування ПДВ буде визначатись виходячи з позитивної різниці між ціною продажу та ціною придбання таких товарів.

При постачанні однорідних вживаних товарів, які були попередньо придбані у юридичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, або у зареєстрованих як платники податку фізичних та юридичних осіб, база оподаткування ПДВ буде визначатись відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу.