З 11 вересня 2015 року вступила в дію Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 624 «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса»
Суть даної Постанови зводиться до визначення механізму проведення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватних нотаріусів під час вчинення ними нотаріальних дій та здійснення функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Предметом договору обов'язкового страхування є майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з обов'язком страхувальника відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок вчинення нотаріальних дій та/або здійснення функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріальні дії) або недбалості нотаріуса.
Страховими ризиками є майнова шкода, що може бути заподіяна третім особам внаслідок вчинення незаконних дій або недбалості нотаріуса під час вчинення ним нотаріальних дій в період дії договору обов'язкового страхування. Страховим випадком є заподіяння третім особам майнової шкоди внаслідок вчинення незаконних дій або недбалості нотаріуса під час вчинення ним нотаріальних дій, що мало місце в період дії договору обов'язкового страхування. Факт настання страхового випадку встановлюється на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної нотаріусом та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) третьої особи.
Не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок: подання особою, що звернулася до нотаріуса, неправдивої інформації; якщо особа, що звернулася до нотаріуса, не заявила про відсутність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких може стосуватися нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулася особа.
Страхова сума встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншою, ніж тисяча мінімальних розмірів заробітної плати.
Максимальний розмір страхового тарифу з розрахунку на один рік страхування становить: 0,3 відсотка страхової суми, якщо договором обов'язкового страхування не передбачається встановлення франшизи; 0,1 відсотка страхової суми, якщо договором обов'язкового страхування передбачається встановлення франшизи.
У разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі заподіяної третій особі майнової шкоди, визначеному судовим рішенням, що набрало законної сили, або письмовою вимогою (претензією) третьої особи, визнаною нотаріусом та погодженою страховиком. Сума всіх страхових відшкодувань за договором обов'язкового страхування не може перевищувати зазначену в ньому страхову суму.
У разі настання страхового випадку нотаріус подає страховику копію судового рішення або визнану ним письмову вимогу (претензію) третьої особи протягом 10 робочих днів з дня їх отримання нотаріусом.
Для отримання страхового відшкодування третя особа подає страховику письмову заяву про виплату страхового відшкодування за встановленою страховиком формою, до якої додаються: копія судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної нотаріусом та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) третьої особи, згідно з якими виникає обов'язок нотаріуса відшкодувати заподіяну третій особі майнову шкоду; копія документа, що посвідчує третю особу, - для фізичної особи або копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - для юридичних осіб.
За договором обов'язкового страхування не відшкодовується:
- шкода, визначена письмовою вимогою (претензією) третьої особи, що визнана страхувальником, але не погоджена страховиком;
- шкода, заподіяна внаслідок подій, що відбулися до початку або протягом дії договору з причин, що виникли до набрання ним чинності;
- шкода, заподіяна внаслідок військових дій, маневрів або здійснення інших військових заходів, громадянської війни, терористичного акту;
- моральна шкода, інші непрямі збитки.
Договори обов'язкового страхування укладаються за формою типового договору згідно з додатком строком не менш як на один рік. Договори обов'язкового страхування укладаються на підставі письмової заяви страхувальника, складеної за формою, встановленою страховиком, яка містить інформацію про предмет договору та обставини, що мають істотне значення для оцінки ступеня страхового ризику. Відповідальність за достовірність і повноту такої інформації покладається на страхувальника.
У вищевказаній Постанові міститься типова форма договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса.