З 03 березня 2015 року вступив в силу спільний Наказ Міністерства юстиції України та Служби безпеки України від 12.02.2015 року № 167/5/104 «Про затвердження Типового положення про секретний архівний підрозділ державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації». На окремих правових аспектах існування таких підрозділів хотілось би зупинитись більш детально.

Отже, державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації (далі - організація) створюють секретні архівні підрозділи (далі - архів) для тимчасового зберігання секретних архівних документів Національного архівного фонду (далі - НАФ), їх обліку, використання відомостей, що містяться в них, для службових, виробничих, наукових та інших цілей, а також для захисту прав і законних інтересів громадян. Архів утворюється наказом керівника організації та є окремим структурним підрозділом або входить до складу його режимно-секретного органу (далі - РСО). В організаціях з незначним обсягом секретних архівних документів відповідальність за роботу з ними покладається на одного з працівників РСО.
Роботу архіву контролює РСО, роботу працівника, відповідального за архів, - керівник РСО. Архів працює відповідно до річного плану, який затверджує керівник організації, і звітує перед ним про проведену роботу. Повноваження працівників архіву регламентуються посадовими інструкціями, які розробляються керівником архіву і затверджуються керівником організації.
Серед основних завдань архіву варто відзначити наступні: приймання від РСО та зберігання секретних архівних документів з різними матеріальними носіями секретної інформації; контроль за правильністю оформлення секретних документів, які підлягають архівному зберіганню; участь у складанні та погодженні зведеної номенклатури секретних справ та перевірки формування секретних документів у справи відповідно до затвердженої номенклатури; ведення державного обліку секретних документів НАФ та щорічне подання відомостей про їх кількість відповідному державному архіву; проведення разом з експертною комісією організації (далі - ЕК) та РСО попередньої експертизи цінності секретних документів, що знаходяться на зберіганні; складання та подання на розгляд ЕК проектів описів секретних справ постійного зберігання, тривалого (понад 10 років) зберігання та актів про вилучення для знищення секретних документів, не внесених до НАФ; створення та вдосконалення довідкового апарату щодо секретних архівних документів та інші.
Керівник архіву призначається на посаду і звільняється з посади керівником організації. Призначення на посаду керівника архіву здійснюється за погодженням зі Службою безпеки України.
До секретних архівних документів, які підлягають зберіганню в архіві, належать: завершені в поточному діловодстві секретні документи НАФ та тривалого (понад 10 років) зберігання з різними матеріальними носіями секретної інформації, створені організацією або одержані нею на законних підставах; секретні особові справи; секретні документи з різними матеріальними носіями секретної інформації організацій-попередників та підпорядкованих організацій, що ліквідовані; друковані видання, що доповнюють архівні документи і необхідні для проведення архівом науково-методичної та інформаційно-довідкової роботи; довідковий та обліковий апарат щодо секретних архівних документів.
Матеріальні носії секретної інформації кожного виду (машинні носії секретної інформації, науково-технічні, кіно-, відео-, фото-, фонодокументи тощо) повинні зберігатися в архіві окремо.