На початку вересня 2015 року Указом Президента України від 25.08.2015 року № 501/2015 було затверджено Національну стратегію у сфері прав людини

Варто відзначити, що сама Стратегія розрахована на період до 2020 року та зумовлена необхідністю вдосконалення діяльності держави щодо утвердження та забезпечення прав і свобод людини, створення дієвого механізму захисту в Україні прав і свобод людини, вирішення системних проблем у зазначеній сфері.

Метою реалізації Стратегії є забезпечення пріоритетності прав і свобод людини як визначального чинника під час визначення державної політики, прийняття рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Основними принципами, на яких повинна базуватись Стратегія є такі: відкритість і прозорість реалізації положень Стратегії з метою максимального залучення до її реалізації та моніторингу всіх заінтересованих сторін; гарантування рівності та недискримінації у забезпеченні прав і свобод людини; конкретність, досяжність цілей Стратегії.

Серед основних напрямів Стратегії варто зупинитись на таких:

• забезпечення права на життя (забезпечення належних гарантій захисту права на життя та наявність правових засобів захисту і механізмів ефективного розслідування порушень права на життя);
• протидія катуванням, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню;
• забезпечення права на свободу та особисту недоторканність (ефективне розслідування злочинів насильницького зникнення);
• забезпечення права на справедливий суд (забезпечення права на незалежний та справедливий суд у розумний строк; створення доступної та ефективної системи судочинства, що відповідатиме європейським цінностям та стандартам захисту прав людини);
• забезпечення свободи думки і слова, вираження поглядів і переконань, доступу до інформації та вільного розвитку особистості;
• забезпечення свободи мирних зібрань та об'єднань;
• забезпечення права на участь в управлінні державними справами та у виборах;
• попередження та протидія дискримінації;
• забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
• протидія домашньому насильству;
• забезпечення права на працю та соціальний захист;
• забезпечення права на охорону здоров'я;
• забезпечення права на освіту;
• забезпечення прав дитини;
• підвищення рівня обізнаності у сфері прав людини.

Зі змісту вбачається, що ця Стратегія носить декларативний характер, а отже головним завданням в розрізі реалізації даної Стратегії виглядає необхідність створення дієвих механізмів реалізації основних напрямів Стратегії та їх суворе виконання та дотримання відповідними органами державної влади, а також прозорість та зрозумілість таких механізмів.