Державною фіскальною службою України у Листі від 14.09.2016 року № 9679/М/99-99-13-04-02-14 повідомлено платників податків стосовно дій контролюючих органів у разі недопуску до проведення перевірки
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних перевірок встановлено статтею 81 Податкового Кодексу України (Кодекс). Зокрема, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених Кодексом, належним чином оформлених таких документів: копії наказу та направлення на проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, встановлених Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених пунктом 81.1 статті 81 Кодексу, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому пункту 81.1 статті 81 Кодексу, не дозволяється.
Згідно з пунктом 81.2 статті 81 Кодексу у разі відмови у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
При цьому відмова платника податків від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення, допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки, а також вчинення будь-яких інших дій з метою уникнення проведення перевірки може бути підставою для вжиття контролюючими органами таких дій:
застосування арешту майна, відмінного від коштів, платника податків на підставі прийняття рішення керівником (заступником керівника) органу ДФС, обґрунтованість якого повинна бути перевірена судом протягом 96 годин (стаття 94 Кодексу);
звернення до адміністративного суду із позовом (поданням) про застосування арешту коштів на рахунках у банку платника податків, зокрема, щодо зупинення видаткових операцій (підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Кодексу).
Щодо можливості складення акта про результати документальної планової виїзної перевірки у випадках недопуску посадових осіб контролюючих органів до проведення перевірки та визначення сум грошових зобов'язань виключно на підставі податкових декларацій платника податків та інформації АІС "Податковий блок" зазначається таке.
Матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, наведено у статті 83 Кодексу. Зокрема, це може бути податкова звітність, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Кодексом, або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 № 395, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 року за № 607/23139, затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, платниками податків - фізичними особами (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1.7 розділу I Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.
При цьому зазначається, що недопущення платником податків посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної виїзної перевірки не позбавляє контролюючі органи права вжити заходів щодо організації та прийняття рішення про проведення документальної невиїзної перевірки такого платника, за умови наявності обставин для її проведення, визначених статтями 77 та 78 Кодексу, та з дотриманням вимог щодо її організації відповідно до статті 79 Кодексу.