Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників у Листі від 29.01.2016 року № 2047/10/28-10-06-11 довело свою думку з приводу оподаткування операцій за договорами про відступлення права вимоги
Отже, відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньої або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПКУ базою оподаткування податком на додану вартість є операції з постачання товарів/послуг.
Таким чином відповідно до статті ЦКУ та підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 ПКУ вбачається, що операції з відступлення права вимоги грошових зобов'язань не відносяться до операцій з придбання/виготовлення товарів/послуг.
Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операції з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
Враховуючи вищевикладене, боргові зобов'язання, за які новий кредитор розрахувався грошовими коштами, не оподатковуються податком на додану вартість, а також підстави для формування будь-яких зобов'язань з податку на додану вартість за такими операціями у платника податків не виникають.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування податку на прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ.
Положення цього розділу не передбачають коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з відступлення права вимоги.
Тобто, доходи та витрати з вищезазначених операцій мають визначатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку, викладеними у Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку N 12 "Фінансові інвестиції", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2000 року N 91, N 13 "Фінансові інструменти", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року N 559, N 15 "Дохід" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року N 290, N 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318.
