Доброго дня!

Велика палата Конституційного суду України 28 серпня 2020 року ухвалила Рішення у справі за конституційним поданням Верховного суду.

Суб'єкт права на конституційне подання - Верховний Суд - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі положення постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20 травня 2020 року № 392.

Суд визнав окремі положення такими, що не відповідають Конституції України, при цьому зазначивши, що: обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України, як єдиним органом законодавчої влади в України; встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить Конституції України.

Натомість, станом на теперішній час в Україні діють пложення Закону України від 17.03.2020 року № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19)"/

Вищевказаним Законом визначене наступне:

1) роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку;

2) власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів;

3) з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення;

4) для суб'єктів господарювання, діяльність яких була заборонена/обмежена на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), строки дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються у цей період, продовжуються на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом одного місяця з дня його/їх закінчення;

5) суб'єктам господарювання, діяльність яких була заборонена у цей період, не нараховується та ними не сплачується орендна плата за договорами оренди державного або комунального майна.

В свою чергу,  станом на сьогоднішній день в Україні діє Постанова КМУ від 9 грудня 2020 р. N 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Згідно даної Постанови з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2  з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2021 р. на території України установлено карантин.

Важливо, що з 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється "жовтий" рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого, серед іншого, забороняється:

1) перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;

2) перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні;

3) самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації;

4) проведення масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних, наукових, освітніх, професійних тематичних та інших) заходів за участю більше однієї особи на 4 кв. метри площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі) або наповненістю залів понад 50 відсотків місць у кожному окремому залі, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю, тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора, атестації здобувачів у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту (включно з апробаційним проведенням єдиного державного кваліфікаційного іспиту) та тестових екзаменів ліцензійних інтегрованих іспитів "Крок" (далі - атестація здобувачів), проведення заходів з оцінювання якості освіти (пробного зовнішнього незалежного оцінювання, зовнішнього незалежного оцінювання, вступних випробувань з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання тощо), здійснення яких належить до завдань Українського центру оцінювання якості освіти та його регіональних підрозділів (далі - заходи з оцінювання якості освіти), проведення офіційних спортивних заходів, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, та матчів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів із глядачами з наповненістю споруд, приміщень не більш як 50 відсотків місць та за умови дотримання учасниками таких заходів відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов'язкового щоденного контролю за станом здоров'я учасників. Організатор заходу є відповідальним за нанесення горизонтальної розмітки або інших засобів дистанціонування для дотримання між особами фізичної дистанції не менше ніж 1,5 метра у разі проведення заходу із розміщенням осіб стоячи;

5) приймання відвідувачів у кінотеатрах, інших закладах культури та приймання відвідувачів іншими суб'єктами діяльності у сфері культури з наповненістю кінозалів або залів понад 50 відсотків місць (розміщення здійснюється з дотриманням шахового порядку розміщення, зокрема для груп із двох осіб) у кожному окремому кінозалі або залі;

6) здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.

Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням пасажирами під час перевезення засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;

7) проведення дискотек, робота розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій тощо;

8) робота після 24-ї та до 7-ї години суб'єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос;

9) розміщення відвідувачів у закладах громадського харчування на відстані меншій, ніж 2 метри за сусідніми столиками та більш як чотири особи за одним столом (без урахування дітей віком до 18 років), за умови, що відвідувачі заходять до закладу і пересуваються по ньому з вдягненими засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовленими самостійно (крім часу сидіння за столом для приймання їжі та/або напоїв);

10) діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких:

не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра;

не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, та не здійснюється належний контроль за їх використанням;

обслуговуються покупці без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, за винятком обслуговування за межами будівлі суб'єкта господарювання (через вікна видачі, тераси тощо);

не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).

Таким чином, відповіді на Ваші запитання наступні:

1. Обмеження встановлені на рівні Закону.

2. Постанова КМУ № 1236 діє в даний час та не оскаржується.

3. Перебування в громадських місцях без "масок" - заборонено.

4. Суб'єкти госпордарювання повинні забезпечити своїх працівників "масками" та контролювати наявність "масок" у відвідувачів.

Примітка:

Відповідальність

КпАП Стаття 44 3. Порушення правил щодо карантину людей

Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно,

- тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Добрый день, Ирина!

Общие полномочия сельсовета в земельных вопросах урегулированы ЗУ "О местном самоуправлении в Украине" п. 34, п. 35 ст. 26. Отдельные функции выполняют исполкомы соотвествующих советов (статья 33 ЗУ "О местном самоуправлении в Украине").

Кроме этого, полномочия сельсоветов установлены статьей 12 Земельного кодекса Украины.

С моей точки зрения налогоплательщиками исходя из положений Налогового кодекса Украины (ст. 269) будут являться владельцы земельных участков, земельных долей (паев) и землепользователи. В свою очередь, основанием для начисления платы за землю будет находжение такого земельного участка в собственности или пользовании (ст. 270 НКУ). А основанием для начисления земельного налога будут данные государственного земельного кадастра (ст. 286).

Основными видами землепользования с моей точки зрения могут быть: аренда земли и сервитут.

Вопросы посвященные земельному сервитуту урегулированы Земельным кодексом Украины (статьи 98-102).

с ув. Владислав

Добрый день, Ирина!

Проаналиризовав отдельные нормы законодательства я пришел в такому выводу.

РЕШЕНИЕ Киевского городского совета от 3 сентября 2015 года № 943/1807 "Об упорядочении пользования объектами коммунальной собственности территориальной общины города Киева при строительстве и эксплуатации телекоммуникационных сетей" касается объектов отличных от земельных участков. Такой вывод напрашивается исходя из пункта 3.9. данного Решения, согласно которому объекты коммунальной собственности территориальной общины города Киева - нежилые дома, инженерные и другие сооружения, кроме объектов дорожно-транспортной инфраструктуры, а также дома, инфраструктурные объекты жилищного фонда, переданные к сферы управления районных в городе Киеве государственных администраций.

Что касается предоставления земельных участков компании "УКРТЕЛЕКОМ", то исходя из решений Киевского городского совета от 14 июля 2011 года N 579/5966; от 14 июля 2011 года N 570/5957; от 14 июля 2011 года N 572/5959; от 14 июля 2011 года N 597/5984 земельные участки данной компанни предоставлялись с такими формулировками "о предоставлении разрешения на разработку проекта землеустройства относительно отвода земельного участка открытому акционерному обществу "Укртелеком" для эксплуатации и обслуживания существующей автоматической телефонной станции".

Исходя из приложений к данным решениям земельные участки предоставлялись в аренду на различные сроки и соотвественно плата за землю была определена в договоре аренды соотвествующего земельного участка.


с ув. Владислав

Доброго дня, Олексію!

За результатами розгляду Вашого питання повідомляю наступне.

Вимоги щодо пожежної безпеки регламентовані Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року № 1417 "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні"

Згідно пункту 1.16 розділу IV "Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання" даного Наказу електрощити, групові електрощитки повинні бути захищені автономними системами пожежогасіння та оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

Виключень з даного пункту виходячи зі змісту Наказу я не вбачаю.

Добрый день!

С моей точки зрения на протяжении, ранее указанных мною, шести месяцев Вам надо привести свою деятельность в соответствие с требованиями Лицензионных условий и подать соответствующую информацию.

Доброго дня!

Аналізуючи поставлене Вами питання я прийшов до наступних висновків.

Ліцензійні умови провадження діцяльності з перевезення пасажирів автомобільним транспортом регулюються Постановою КМУ від 02 грудня 2015 року № 1001 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом"

Підпунктом 2 пукнту 2 даної Постанови встановлено, що строк, протягом якого ліцензіати, які провадять господарську діяльність, зазначену в підпункті 1 цього пункту, подають до органу ліцензування документи та відомості, визначені частиною третьою статті 15 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", становить шість місяців з дня опублікування цієї постанови.

В свою чергу, данною статтею встановлено, що у разі зміни переліку документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, ліцензіат:

у разі доповнення переліку новими документами - повинен подати до органу ліцензування документи, якими доповнено перелік, протягом строку, встановленого нормативно-правовим актом, яким затверджено відповідні зміни;

у разі зміни форми відомостей, що додаються до заяви про отримання ліцензії і складаються здобувачем ліцензії, - подає органу ліцензування відомості, форму яких змінено, за новою формою протягом строку, встановленого нормативно-правовим актом, яким затверджено відповідні зміни.

Отже, у Вас є шість місяців для здійснення вищевказаних дій. Строк обліковується від дня опублікування Постанови.

При цьому, видані до набрання чинності Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензії на право провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезень пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом - є чинними.

Добрый день, Татьяна!

Вопросы, которые Вас интересуют детально прописаны и регламентированы в Постановлении Кабинета Министров Украины от 1 октября 2014 года № 509 "Об учете внутренне перемещенных лиц".

В частности, там прописан общий порядок действий по получению справки и отметки Государственной миграционной службы.

В свою очередь, порядок осуществления пенсионных выплат определен в Постановлении Кабинета Министров Украины от 5 ноября 2014 года № 637 "Об осуществлении социальных выплат внутренне перемещенным лицам".

Тексты указанных документов вышлю Вам на электронную почту.

Добрый день!

В данном случае необходимо руководствоваться положениями Кодекса законов о труде Украины

Более детально ответ на Ваш вопрос был изложен в Письме Министерства социальной политики Украины от 05.12.2014 года № 520/06/186-14

Итак, в соответствии с частью второй статьи 23 Кодекса законов о труде Украины (далее - КЗоТ) срочный трудовой договор заключается в случаях, когда трудовые отношения не могут быть установлены на неопределенный срок с учетом характера предстоящей работы, или условий ее выполнения, или интересов работника и в других случаях, предусмотренных законодательными актами.

В соответствии с частью третьей статьи 119 КЗоТ за работниками, призванными на военную службу по призыву во время мобилизации, на особый период, но не более одного года, сохраняются место работы, должность и компенсируется из бюджета средний заработок на предприятии, в учреждении, организации, в которых они работали на момент призыва, независимо от подчинения и формы собственности.

Указанные нормы предусматривают, что между работодателем и работником, призванным на военную службу во время мобилизации, на особый период сохраняются трудовые отношения (но не более одного года), а работник только освобождается от выполнения производственных или служебных обязанностей. Если работник по истечении указанного периода не приступит к выполнению производственных или должностных обязанностей, трудовые отношения с ним должны быть прекращены.

В соответствии с пунктом 2 части первой статьи 36 КЗоТ основаниями прекращения трудового договора является истечение срока. Заключая срочный трудовой договор, работник предоставляет добровольное согласие на его прекращение в определенный сторонами в трудовом договоре срок. Поэтому увольнение работника по данному основанию не является увольнением по инициативе работодателя.

В таком случае при истечении срока трудового договора, заключенного с работником, призванным на военную службу по призыву во время мобилизации, на особый период, за которым сохраняются не более одного года место работы, должность и компенсируется из бюджета средний заработок на предприятии, действие трудового договора может быть прекращено.

В противном случае, если по истечении срока трудового договора трудовые отношения фактически продолжаются и ни одна из сторон не требует их прекращения, действие этого договора считается продленным на неопределенный срок (часть первая статьи 39 1 КЗоТ).

Ограничение по увольнению работников, призванных на военную службу по призыву во время мобилизации, на особый период распространяются на увольнение работников по инициативе работодателя.

Добрый день, Виктор!

Размер налоговой социальной льготы (НСЛ) установлен в подпункте 169.1.1 пункта 169.1 ст. 169 Налогового кодекса Украины (НКУ). Подчеркиваю, что положениями пп. 169.1.1 НКУ для любого налогоплательщика НСЛ установлена в размере, равном 100 % размера прожиточного минимума для трудоспособного лица (в расчете на месяц), установленного законом на 1 января отчетного налогового года.

Размер прожиточного минимума установлен Законом Украины  "О Государственном бюджете Украины на 2015 год" от 28.12.2014 года № 80- VІІІ и составляет 1218 гривен.

Однако, в соответствии с абзацем 8 пункта 1 Заключительных положений НКУ до 31 декабря 2015 года для целей применения этого подпункта налоговая социальная льгота предоставляется в размере, который равняется 50 процентам размера прожиточного минимума для трудоспособного лица (в расчетов на месяц), установленному законом на 1 января отчетного налогового года, - для любого налогоплательщика, то есть речь идет 0 609 гривнах.

Что касается, льгот по оплате жилищно-комунальных услуг, то данный вопрос урегулирован Постановлением Кабинета Министров Украины от 21 октября 1995 года № 848 "Об упрощении порядка предоставления населению субсидий для возмещения расходов на оплату жилищно-коммунальных услуг, приобретение сжиженного газа, твердого и редкого печного бытового топлива" (в редакции от 13.10.2015 года Постановление КМУ № 841)

Так, але виключно на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

Згідно пункту 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пункту 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених ст.76 ПКУ.

Контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу. Посадові особи контролюючих органів служби та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, в разі порушення визначених у п. 200.18 цієї статті термінів відшкодування несуть відповідальність відповідно до закону.

Для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість платник податку повинен одночасно відповідати критеріям, визначеним п.200.19 ст.200 ПКУ.

Відповідь на Ваше питання лежить у самому визначенні поняття «спадкування». Так згідно статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 ЦКУ визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно пункту 186.3. ст. 186 Податкового кодексу України місцем постачання телекомунікаційних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Визначення поняття «роялті» міститься в Податковому кодексі України, а саме згідно пп.14.1.225. п. 14.1. ст. 14 Кодексу роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Одночасно з цим певні категорії наведених платежів не можуть бути віднесені до роялті.

В соответствии с п. 183.3 ст. 183 Налогового кодекса Украины в случае добровольной регистрации лица как налогоплательщика или лица, которое отвечает требованиям, определенным подпунктом 6 пункта 180.1 статье 180 этого Кодекса, регистрационное заявление подается согласно  пункту 183.7 этой статьи не позднее чем за 20 календарных дней к началу налогового периода, из которого такие лица будут полагать налогоплательщиками  и будут иметь право на налоговый кредит и выписку налоговых накладных.

В свою очередь пунктом 183.7. статьи 183 Налогового кодекса Украины установлено, что заявление о регистрации лица как налогоплательщика подается лично таким физический лицом или непосредственно руководителем или представителем юридического лица - плательщика (в обеих случаях с документальным подтверждением лица и полномочий) к контролирующему органу по местонахождению (местожительством ) лица. Налогоплательщики, которые заключили с соответствующим контролирующим органом договор о признании электронных документов, могут представить регистрационное заявление средствами электронной связи в электронной форме с соблюдением условия относительно регистрации электронной подписи подотчетных лиц в порядке, определенном законодательством. Регистрационное заявление о добровольной регистрации как налогоплательщика  может быть представлено государственному регистратору как приложение к регистрационной карточке, которая подается для проведения государственной регистрации юридического лица или физический лица - предпринимателя. Электронная копия регистрационного заявления, изготовленная путем сканирования, передается государственным регистратором к контролирующим органам одновременно с ведомостями из регистрационной карточки на проводку государственной регистрации юридического лица или физический лица - предпринимателя согласно  Законом Украины «О государственной регистрации юридических лиц и физический лиц – предпринимателей».

Порядок налогообложения недвижимости регулируется нормами Налогового кодекса Украины. Так, согласно пп. 266.3.1 п. 266.3. ст. 266 Кодекса базой налогообложения является общая площадь объекта жилой и нежилой недвижимости, в том числе его долей.

База налогообложения объектов жилой и нежилой недвижимости, в том числе их долей, которые находятся в собственности физический лиц, исчисляется контролирующим органом на основании данных Государственного реестра вещевых прав на недвижимое имущество, которые безвозмездно предоставляются органами государственной регистрации прав на недвижимое имущество и/или на основании оригиналов соответствующих документов налогоплательщика , в частности документов на право собственности.

При этом в соответствии с пп. 266.4.1. п. 266.4. ст. 266 база налогообложения объекта/объектов жилой недвижимости, в том числе их долей, которые находятся в собственности физического лица налогоплательщика, уменьшается:

а) для квартиры/квартир независимо от них количества - на 60 кв. метров;

б) для жилого дома/домов независимо от них количества - на 120 кв. метров;

в) для разных типов объектов жилой недвижимости, в том числе их долей (в случае одновременного пребывания в собственности налогоплательщика  квартиры/квартир и жилого дома/домов, в том числе их долей), - на 180 кв. метров.

Такое уменьшение предоставляется один раз за каждый базовый налоговый (отчетный) период (год).